«Монологи війни. Жінки» покажуть у Хмельницькому

«Монологи війни. Жінки» покажуть у Хмельницькому

19 лют. 2020

Команда UA: ПОДІЛЛЯ до Дня Героїв Небесної Сотні підготувала серію відеороликів до 5-ти хвилин під назвою «Монологи війни. Жінки». Це короткі історії про жінок, які беруть участь у війні на сході України або ця війна змінила їхнє життя. Проєкт має на меті показати, що російсько-українська війна триває, а боротьба за Україну – це не лише «чоловіча робота». Відео розповідають про протистояння очима жінок – військових, медиків, волонтерок.

Також 21 лютого о 17:00 у Хмельницькому академічному драматичному театрі ім. М. Старицького відбудеться і сама театралізована драматична вистава за участю героїнь спецпроекту «Монологи війни. Жінки» Наталі Баран, Лесі Стебло, Марини Українець, Анни Побережняк, Ольги Саліпи, Оксани Анодіної. Автором ідеї та головним режисером-постановником «Монологів війни. Жінки» є Володимир Павловський.

Володимир Павловський розповів, що театралізоване дійство «Монологи війни. Жінки» – це продовження минулорічного проєкту «Монологи війни». Сценарій побудований на монологах жінок, які так чи інакше дотичні до війни на сході України.  На сцені будуть жінки, які не гратимуть ролі, а самі усе пережили: це і учасниця АТО і ООС з позивним «МАМА», волонтерки, мати, яка втратила сина на війні і досі не може з цим змиритися, сестра, до якої у снах приходить її загиблий брат, який змалечку ростив її, вдова, яка бачить продовження свого коханого, що віддав життя за Україну, в їхніх синах. Кожна історія жінки має свою тему. У дійстві буде синтез розповідей, пісень та пластики. У виставі задіяні вокалісти муніципального естрадно-духового оркестру, актори аматорської студії-театру «Без меж», студенти та учні шкіл міста Хмельницького.

 

 

«Основне завдання, яке ми ставимо перед собою – це нагадати суспільству, що в країні йде війна і ми маємо знати, якою ціною дається мирне життя і пам’ятати тих людей, які віддали своє життя за Україну. Хвороба на ім’я «звичка до війни» прогресує і заражає суспільство байдужістю. Втрата коханого, сина, брата на війні – це не горе однієї жінки, це криваві рани на тілі усієї України. У першому проєкті я була режисеркою по роботі з учасниками АТО і ООС, а в другому – режисеркою по роботі з жінками. Часом по дві-три години слухала їхні розповіді,  аби потім сформувати сценічний монолог кожного з них. Я намагалася бути і психологом, і подругою, і сестрою, а вже потім –режисеркою. Жіночі монологи це сповідь на глядача і спроба, через еквівалент сценічного мистецтва, позбутися «синдрому війни», – розповіла режисерка по роботі з жінками Наталя Паляниця.

«Особливість проєктів у тому, що героїні «програють» на великій сцені власний життєвий досвід російсько-української війни. Ці вистави йдуть лише у Хмельницькому. Проєкт має великий суспільний резонанс, адже відео і фото з усіх репетицій викладається у соцмережі.  Задіяні люди, добре відомі, принаймні, у Хмельницькому. Цікаво, що вся постановка робиться на волонтерських засадах і особистій мотивації кожного члена команди», – розповіла продюсерка UA: ПОДІЛЛЯ Любов Тімкова.

Побачити як відбувалися фінальні репетиції вистави можна за посиланням. Відеоролики із героїнями спецпроєкту будуть доступні 20 лютого на Фейсбук-сторінці UA: ПОДІЛЛЯ, а саму виставу в записі покажуть усі регіональні філії Суспільного.