Слово «паляниця» після початку повномасштабного вторгнення в Україну російського агресора використовували як ідентифікатор для визначення свій-чужий. Згодом набула популярності «бавовна». Як ставиться до широкого вживання у нашій мові цих слів очільниця Хмельницького міського товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта» Зоя Діденко? Які лайливі вирази притаманні українській мові та як вони відрізняються від російських матюків? Чому Зою Діденко непокоїть засилля у нашій мові англомовних слів?
